Європейський Конґрес Українців

Голова президії ЕКУ Я.Хартяні взяла участь у святкуванні 40-річчя створення Культурно-просвітнього Товариства ім. Т.Шевченка (КПСУ ім. Тараса Шевченка) в Баня Луці. Ювілейні урочистості відбувалися під егідою мерії міста. Захід також включав у себе тематичну виставку про діяльність цього Товариства упродовж чотирьох десятиліть. Історія КПСУ ім Т.Шевченка багата на значні і повчальні події, які вартують того, щоб про них колись розповісти окремо.
Виставку відкрили п. Ярослава Хортяні та заступник мера м. Баня Лука. По обіді відбулося урочисте засідання Голова президії ЕКУ вручила нагороди і пам'ятні плакети заслуженим членам Товариства. Серед почесних гостей були представники Посольства України в Хорватії, перший заступник голови ЕКУ Славко Бурда та інші.
Культурно-мистецька частина вечора складалася з віночка українських народних пісень і танцювальних номерів. Зал заповнили нащадки українців, які переселилися у ХІХ ст. із Західної України на Балкани. Їхні праправнуки на диво добре зберегли свою рідну мову, якою користувалися їхні предки.
З вітальним словом до них звернулася Я.Хортяні, яка сказала, що ЕКУ всіляко підтримутиме українців Боснії, де є чимало українських сіл, розташованих головним чином навколо Баня Луки, Прнявора (Дубровка, Дев'ятина). В одному з цих сіл побували представники ЕКУ.
На жаль, сучасне Дев'ятино занепадає, сказала пані Ярослава кореспонденту "Громади". Причиною цього є те, що багато молодих людей українського походження виїхали за кордон під час війни між Сербією та Хорватією. У селі збереглася діюча українська греко-католицька церква, продовжує Я.Хортяні, є хати, зведені в народному українському стилі ще на початку ХХ століття. Вона сказала, що біля сільського храму є 9 брил метеоритного походження. Гостей ознайомили з усним переказом про одного дужого українця, який нібито міг підняти ці камені. Побутує думка, що брили мають лікувальні властивості і буцімто додають людям віку. Власне, українське село завдячує своїй назві саме дев'яти брилам, розповіли гостям місцеві мешканці, предки яких народилися на Тернопільщині - в основному це вихідці з Бережанського та Бучацького районів.
В перебігу знайомства з цікавими місцями Дев'ятина гості завітали до садиби Надії Головчук. Вона розповіла про життя своєї родини, про власне дитинство. Наприклад, поступаючи до сербської школи, мала Надійка розмовляла тільки українською мовою. Село до цих пір не втратило своєї архітектурної і ландшафтної краси, ділиться своїми враженнями голова ЕКУ, воно збудоване на горбистій місцевості на лоні чудової природи Балкан. Буквально з кожної хати відкривається прегарна панорама місцевості, де можна розвивати сільський туризм, якщо знайти зацікавлених інвесторів, вважають тутешні жителі.
Є у Боснії більш благополучні українські села, розташовані поблизу великих міст, сказала Я.Хортяні. За різними даними, зараз у Боснії та Ґерцеґовині проживає близько 5-6 тис. українців. Цікаво, що майже всі українські хати помальовані у жовто-блакитні тони. Це не випадково, розповідає Я.Хортяні, місцеві українці у такий спосіб намагаються підкреслити свою національну ідентичність. У минулій війні загинуло чимало українців, яких насильно забирали воювати у сербську та хорватську армію. Війна залишила свій відбиток на наших краянах, продовжила розповідь пані Ярослава. Тим не менше, за її словами, вони є дуже приязні, відкриті, сказати б джерельно-чисті люди, не зіпсуті західною цивілізацією.
У країні існує багато українських громадських організацій, які виявляють готовність улитися до одного структурного об'єднання, щоб краще відстоювати свої права. Однією з проблем є повільна відбудова зруйнованої під час війни греко-української церкви в Баня Луці і загроза зведення біля храму приватного гаражу. Голова ЕКУ сказала, що Еуропейський Конґрес відстоюватиме право боснійських українців відновити церкву, організувати українські школи без побоювань українців, що хтось скривдить батьків і дітей за їхній природній вибір навчати і вчитися на рідній мові.
Я.Хортяні поділилася мрією організувати колись поїздку угорських українців у Боснію, щоб познайомити їх з людьми, які упродовж 120 років так добре зберегли свою рідну культуру й мову у багатонаціональному середовищі. Серед інших важливих подій голова ЕКУ назвала літургію в греко-католицькій каплиці у Баня Луці за жертвами голодомору в Україні 1932-33 років, після якої Я.Хортяні зробила невеличку доповідь на цю тему, адже не всі боснійські українці обізнані з документами і масштабом геноциду українського народу в ХХ столітті і наслідками сталінського злочину для України. Цей виступ справив на присутніх велике враження, багато хто підходив і дякував доповідачці за її розповідь, щиро запрошуючи Я.Хортяні приїхати до них ще.
Подорожуючи Боснією, представники ЕКУ зауважили, що вона активно відбудовується. За словами тутешніх українців, у часи правління комуністичного лідера Йосипа Броз Тіто у цій частині Югославії були створені дуже добрі умови для приватного сектору, тому тут жили заможні люди. З іншого боку, своїм рідним у Боснії зараз активно допомагають заробітчани з Західної Європи. Нарешті, вважає пані Ярослава у тамтешніх людей відчувається велике бажання забути страхіття минулої війни. Баня Лука назагал є дуже чистим охайним містом з офісами, банками, крамницями, жителі гарно одягнені, виховані Водночас рівень життя мешканців країни ще не дотягує до центральноєвропейського.

Наш кор.