Стефан Гаврилюк
З архіву КПСУ ім Тараса Шевченка Банялука
(До 40-ліття від дня утворення Товариства)
Десь там 1890-ого року чи кращи сказати скоріш 115 років українці захоплині
віхором великих міграцій в Європі, пошукали притулок на горбках
північно-західної Боснії. Зайшли вони на ці простори шукаючи кращої долї,
кращого жіття.
Віра і пісня була єдиний скарб, який могли нести з собою на цій дорозі в
невідоми і єдина сила, що зберегла іх у тих тяшких часах. Молячис до Господа,
співаючи пісні та живучи по звічаях з батківщени, а це передаючи з покоління в
покоління захистили частинку рідного неба, частину багатої національної культури
свого народу.
Тут українцям у Боснії опісля трйох років очікуваня аустро-угорські чиновники
дозначують землю. Безглузде чикання на приділ землі, а далі праця по
викорчовуванню лісу помітно надірвали віталність української громади. Однак на
початку двадцятого століття українці Боснії в надзвичајно жорстких умовах
змицнують економічно і починають дбати про своє духовне життя. Будуються церкви,
засновують філії товариства «Просвіта», організовуються каси взаємодопомоги.
Сказалобсь покращали умови життя, али не на довго.
Боснію захопляють роки другої світової війни. У повоєнному періоді українці з
Боснії масово переселюються до Войводини (Сербія), Славонію (Хорватія) та в
Австралію.Так в Боснії та Герцеговини по попису з 1991. року, є 7 до 8 тисяч
українців. Но ці простори не мають спокою і на плечі надщадків тих переселенців,
що перед століття прибули в Боснію та Герцеговину, шукаючи кращої долі, падає
нова війна.Знова переселення українців в інші країни.По мої думці веїхало понад
50 процентів, так в Боснії живи десь 3 тисячі з половиною українців. Ми що
залишились тут сподіємось що ці недолі є минулим і що будимо в силі захистити
своє слово, віру та культуру.
Засновчі Зрори культурно мистецького і просвітного товариства відбулися
29.листопада 1965.року. Ініціяторами були Микола Каган,Іван Пецюх,Іван
Бачинський, Іван Бортник, Петро Бобрек, Антін Бобрек, Прокіп Ребачук і Павло
Головчук. Першем головою Товариства став Петро Бобрек. КМіП Товариство ім.
Тараса Шевченка записано в книгу Спілок громадянів під номером 101, а на
підстановці верішиня номер 0703-5751 від 11. липня 1966.року.
Від засновчих до річних Зборів 17. лютого 1967.року Товариство нараховує 20
активних члинів. На Зборах 1968.р. за голову Товариства вибраний Іван Бортник, а
в Товарустві збільшуєся членство на 30. Від 1969.р. по 1974.р. головою є Іван
Бачинський. Від засновуваня до 1971.р. існує літературна секція і
вокално-музичний гурток та з часом і танцювальний. Активність Товариства
оптяжина недостатком переміщиня, інструментів, строїв і тощо, а це окремо
відчуваєтся 1969.р. та 1970.р.задля земльотрусу тобто задля евакуації дітей та
молоді з Банялуки. 1971. році до Банялуки загощує професор Јурій Шерегій,
поченає існувати драм гурток і гурток вешивалниць та з серіозніщою працию
танцювальний гурток, а члинство збілшуєтсья на 50 активних члинів. З того часу
активність Товариства рушила великими кроками вперед. Від 1974.до 1976.року
головою Товариства є Роман Лаврів. Починає з роботою хор та оркестр з солистами.
Активно понад 70 члинів, а в тих роках Товариство здобуває своїх перших фахових
кірівників гуртків. 1977.р. та 1978.р. головою є Василь Стерхалюк, а члинство
збільшуєтся на 100. Всьо більше маніфестаціїв в яких має участь КМТ ім. Тараса
Шевченка, али Товариство і далі немає свого помишканя для праці.Репетиції
одержуются в залях інших Товариств «Васо Пелагіч, Веселін Маслеша і Карло Ройц.
28. червня 1978.року, а завдяки активистови Никлові Єрковічу, Товариство дістає
на користуваня шопину будівничої організації Враніца Сараєво,філія Банялука.
1979. i 1980.року головою є Евгеній Павлешин. В Товаристві є 120 активних члинів
і виконуєтся 25 виступів-концертів. 1981.р. головою є Борис Гралюк. Товариство
дістає нагороду міста Банялука «Веселін Маслеша» і своє переміщеня, о тут де ми
і нені. В Товаристви є 130 члинів,а виконуєтся 30 концертів. 1982.р.виконуєтся
37 концертів, а головою є Мілько Бобрек. Товариство має 140 члинів. 1983.р.
головою Товариства стає Марія Ошті. Виконує ся 47 виступів в яких бере участь
150 члинів. 1984.р. з працією починають жіноча та хлопська вокальна група і
веконуєтся 53 концерта. Товариство дістає нагороду «Срібну плакету» Спілки
культури міста Банялуки. Танцювальний ансамбль бере участь в святочні програмі
відкритя Зимових Олімпійских Грів в Сараєві. Монтуєтся перша телевізійна
передача про працю КМТ ім Тараса Шевченка, яка йде на державні телевизії. В
Товаристві є 170 члинів, а головою є Степан Гаврилюк. В 1985.р. Товариство
виконує 46 виступів і відїжджає на гастролі пи Адріатику де дає концерте.
1986.р. Товариство відзначує ювілий 20 років та при ті нагоді своєм члинам дає
медаль за 5, 10 і 20 років праці. Протягом року виконує 46 програм і представляє
Боснію та Герцеговину на зустрічах КМТ Югославії «Абрашевіћ» у Валєву.
Підготовляє та видає першу ЛП пластинку українських пісень, монтує та приказує
філм про Товариство ім. Шевченка. В цім дворочним мандаті головою товариства по
другий раз є Иван Бачинский. Кирівнитство Товариства 1987.р. бере Стецюк Петро,а
виконуєтся 47 концертів. Після майжи 100 років життя українців на просторах БіГ
і після 23 роки активної праці КМТ ім Т.Шевченка з Банялуки здобувся контакт з
матком земльом Україном. У 1989.р. в місяці жовтньу ансамбль Товариства буває на
Україні де виконує 5 концертів та домовляє майбутньу співпрацю. Цих два роки
головою Товариства є Вітомір Груїч.1990.р. відзначуєм річницю 100 років від
переселиня українців до Боснії. Хор Товариства перебуває 10 днів на Україні де
виконує 11 концертів. Хореограф Степан Гаврилюк і дірігент Володимир Дерех
стажюють на учелищах та ансамбльах на Україні. Протягом року виконуєтся 44
концерта, членство не міняєтся, 170 членів. Головою Товариства по другий раз є
Евгений Павлешин. 1991. та 1992.р. головою Товариства також по другий раз є
Степан Гаврилюк. До середини 1991.р. Товариство роби сказалобсь у нормальних
умовах, готує нові програми та концерти, али відчуваются недачі війни –
мобілізації, міграція та матеріяльні утрати. Товариство всиж таки не стає робити,
али нормално губи членство і на квалітету програми. Всеж теки 1992.р.веконує три
концерти. В 1993. і 1994.р. головою є Мирослав Бобрек. Товариство існує у воєних
умовах з короткими перервами з захистних причин. Виконано Кілька гуманітарних
концертів, а здобуток з концертів розділиний сімям погинулих вояків, що були
членами Товариства (іх 9). В 1994.р. виконано 7 концертів у Боснії (Республиці
Сербські) і 4 концерте на Україні, де ансамбль перебував о гуманітарні донації
української Влади. Протягом 1995.р. ролю голове Товариства має Бранко Дюкіч, а
виконуєтся 10 концертів. В1996. і 1997.р. по другий раз за голову Товариства
вибраний Мирослав Бобрек. Виконуєтся річно по 10 концертів, переважно в
Республиці Сербські і Югославії. 1998.році за голову вибраний Іван Брелак.
Товариство ім. Шевченка роби нормальньіщи. Поченає праця в філіях Товариства у
Хорвачанах і Трнополю. Виконуєтся 10 концертів. Членство збілшуєтся на 120 осіб.
За дворочний мандат за голову по третий раз вибраний Мирослав
Бобрек.1999.р.виконуєтся 15 концертів, а в 2000.р.23 концерте. У 2001.р.
Товариство святкує 35 років існуваня виконуючи 28 різноманітних програм, а
головом Товариства є Михайло Присташ. Товариством в 2002. і 2003. році, по
третий раз кірує Степан Гаврилюк. На основах Закону про спілки громадян і
фондаціїв Республики Сербскої Културно мистецьки і просвітни товариство ім.
Тараса Шевченка перерегістровани в Культурно просвітну спілку українців ім.
Тараса Шевченка РС Банялука, а самим тим щи більши проширує свою діялність.
Засновує клуб «Червона калина» в Лишнї,який потім перерости в товариство. Спілка
організує перший огляд чи фестіваль української култури «Червона канина» у
українському сели Девятина що потім перейди у традиційний огляд української
культури. Протягом 2002.р. Спілка веконує 24 виступи. У 2003.р.Спілка
підготовляє мареріял та видає пирший музичний діск українських пісень. Того року
Спілка друкує свої газете «Соловійна Мова», яка друкуєтся квартально. Виконуєтся
28 концертів. На Зборах 2004.р. за голову Спілки українців ім Тараса Шевченка
вибраний Евген Корцеба. Того поку підписуєтся угода співпраці між містами
Львовом і Банялукою. Виконано 27 виступів і в місяці жовтньі 2005.р. на Зборах
вибрана управа яка і зарас роби, а головою Спілки українців ім. Шевченка став
Васіль Присташ. |
