Європейський Конґрес Українців

Цими словами із вірша Степана Пушика був закінчений фестиваль “Гілка калини”,що вже стає традиційним-цього року він був проведений уже втретє.
Хоча говорити про те, що тут, на цій сонячній італійській землі зневажається українське слово-було би нечесно.Але про слово-пізніше.
Фестиваль “Гілка калини”був проведений в актовому салоні Інституту Святої Анни, а головним його організатором знову стала ще одна Анна-Умлєва,що очолює Товатиство українців в Італії, хоча, за словами самої п.Анни, асоціація ще потребує реального наповнення, а поки-що вона сама робить таку потрібну і благородну справу(і дуже важку!)-зберігати українську культуру та сприяти об”єднанню українців Італії.
Правда, що відрадно-цього року в організації Фестивалю взяли участь ще дві українські організації-це Асоціація Українських Жінок-робітниць в Італіїї, що вже є членом СФУЖО та яку очолює п.Тетяна Кузик-українка, депутат до мерії Риму від країн Східної Європи, а також асоціація “Україна в Європу”,яку також очолює депутат Першого муніципалітету в Римі п.Лілія Білик.
В звя”зку із цим були присутні і багато представників місцевої влади, які надали підтримку та привітали учасників та організаторів цього прекрасного дійства.
Фестиваль також підтримали Посольство України в Італії(Посол-Георгій Чернявський,який, власне,і відкрив Фестиваль),Товариство “Україна-Світ”,Профспілка робітників Європи,Міністерство культури України.
Від УВКР на фестивалі був присутній член Президії УВКР від Італії, Іспанії та Португалії п.Михайло Петруняк, який виступив із заключним словом, зачитав привітання від Голови УВКР п.Дмитра Васильовича Павличка та вручив подарунки п.Анні Умлєвій та учаснику Фестивалю.
Особисту допомогу надали пані Анна Кісіль(“Четверта хвиля”,Торонто) та пан Василь Дума( “Організація українців Росії”).
Сам фестиваль відзначився великою кількість учасників, які, за словами організаторів, співали тільки веселі пісні, щоб настрій у глядачів був піднесений!
Також були проведені виставки української вишивки, фотографії та малюнка,був проведений показ української моди.Коли українські дівчата вийшли на подіум-вяс італійська частина глядачів була в захваті від української вроди!
А глядачів в цей день був цілий зал-приблизно 700 чоловік
Михайло Петруняк запропонував проводити цей Фестиваль традиційно та зробити його міжнародним.В Італії дуже гарно проводять День Матері та запрошують артистів також із України, а “Гілка калини” могла би стати гідним оглядом української культури в Європі і,-можливо-проводитися в різних містах та в різних країнах.
До Фестивалю з допомогою українських депутатів мерії Риму було організовано безкоштовну екскурсію автобусом по Риму для гостей Фестивалю.
За два дні, що провів в Римі Михайло Петруняк, було проведено ряд зустрічей із представниками українських громад.В Італії є досить багато українських громад, але по різних причинах вони не є о”єднані в одну централізовану структуру, яка би могла репрезентувати інтереси української громади на національному рівні.
В консультаціях із головами тих асоціацій,що зробили перший крок до об”єднання і разом провели цей Фестиваль, дійшли до згоди, що така організація потрібна і що найближчим часом вони обговорять це питання.Було запропоновано статут Федщерації українців в Іспанії для того,щоб вивчити його і адаптувати до італійського законодавства.
Також відбулася зустріч із Олесем Городецьким, який очолює Християнське Товариство українців в Італії.Після обговорення багатьох важливих проблем, які є практично однаковими в усіх країнах новітнього поселення українських громадян, було вирішено вивчати питання щодо тіснішої співпраці із Європейським Конгресом Українців для того, щоб репрезентуватися перед європейськими інституціями і мати можливість бути учасником європейського життя та мати змогу централізовано проводити спільні заходи та проекти, що їх можна організовувати при участі Европейського Союзу, тим самим наближаючи Україну до цієї спільноти.
Також було відвідано і українську церкву Святої Софії та Український Католицький університет св.Климентія папи в Римі та проведено зустріч із Координатором УГКЦ в Італії Олександром Сапунком.На даний час в Італії існує біля 120 українських парафій!Отець Олександр Сапунко також є головним редактором церковного видання-місячника “До світла”,який є духовним та культурним джерелом українців.
Була висловлена думка, що цей Університет міг би стати великим духовним і культурним осередком не тільки для студентів, але й для пересічного українця, який міг би прийти в бібліотеку , яку, звичайно потрібно наповнити відповідною літературою.До речі, тут уже працює недільна школа.
Щодо української преси в Італії.
Тут виходить кілька українських видань-“До світла”,”Форум Україна”,”Українська газета”,”Ластівка”,”Вісник”,інші бюлетені та малі газети.Звичайно, про їх періодичність можна судити по мірі знаходження фінансів.
Що відрадно-це те, що італійські газети, розуміючи важливість та кількість української громади( потенційного електорату!), надають також свої сторінки і для інформації на українській мові.Це такі видання як “la Republica Metrópoli”, “Ottopagine” із Авеліно, де працює чудова українка Оксана Библів.
Особливо хочеться відмітити п.Джуліо де Ніколайс,який друкує свої статті проУкраїну в різних італійських газетах, в тому числі і в ”il Difensore cívico”,”La Discussione” та ін. Він особисто допомагає Лілії Білик та асоціації “Україна в Європу”.Остання така допомога-50 українських дітей із Чорнобильської зони мали можливість поовести свої канікули в Італії! До речі, він являється ідеологом соціально-християнської партії України(яку заснувала Оксана Білозір) та нагороджений срібною Георгієвською медаллю за зміцнення культурних відносин Італії та України!
Треба відмітити видавничу активність українців в Італії.Нещодавно було видано із допомогою СКУ довідник “Українець в Італії” (Олесь Городецький) та два збірника –української поезії “Світло на чужих стежках” та українського гумору-“Гавдеамус по-емігрантськи”(о.Василь Поточняк).
Однією із цілей поїздки до Італії також була і мета створення спільної газети для українців в Європі на базі газети “Українець в Іспанії”,що від самого початку планувалася, як газета для Європи..Було проведено кілька попередніх консультацій і видно, що ця ідея є абсолютно реальною, є бажання і є люди, готові взятися до цього проекте.(До речі-така ж домовленість вже є і з Португалією).По питанню цієї газети були проведені короткі перемовини також із Послом України в Італії п.Георгієм Чернявським, якому дуже сподобалася ідея газети та ідея створення української національної спілки чи Федерації, яку він дуже хотів би бачити і всіляко би підтримував.
Українська громада в Італії дуже багаточисельна і дуже культурна-інакше не мало би бути в цій країні- із такою древньою та високою культурою.
Крім тих проблем, що мають місцеві жителі-італійці, українці мають і свої, власне українські-це проблеми збереження українськості, самоідентичності та соціального захисту.Особливо це стосується українських жінок, яких, за статистикою, із українських заробітчан, є біля 80%!
Цей захист може бути тільки за спільної праці українських громад та церкви.
Церква надає духовну підтримку-виконує ту роль, яка належить їй по статусу церкви.
Громадські ж організації мусять робити свою роботу спільно-із допомогою концертів, преси, радіо і телебачення.Є багато провокацій, за словами українців із Італії, що виходять як із боку італійців, із самого українського середовища, що бачить українську громаду виключно як споживача та з боку України, коли створюються “нібито українські” асоціації по замовленню для здійснення певних комерційних чи політичних амбіцій.
Українська громада в Італії може стати однією із стержневих в процесі європейської інтеграції України.Особливо це буде досягнуто якнайкраще, коли, за прикладом римської мерії, українці зможуть балотуватися в депутати- на різних рівнях, на різних постах.Тоді справа захисту українців буде справою самих українців.

Михайло Петруняк,Член Президії УВКР,співголова “Четвертої хвилі”,президент Федерації українських асоціацій в Іспанії,історик, економіст