|
 З
25 по 27 жовтня в Афінах
у
Греції проходила Шоста річна нарада Европейського Конгресу Українців, де
зібралися представники, голови українських товариств членів Еврoпейського
Конгресу Українців (далі ЕКУ), з 12 країн Европи у тому числі і
представники нашої організації Товариства української мови, літератури і
культури "Просвіта" у особах голови Василя Дацишина та секретаря Мирослава
Гочака..
Цю чергову річну зустріч голів членів Європейського конгресу українців
організовано завдяки сприянню Товариству "Українсько-грецька думка" у
котрому члени є і греки але головно українці котрі свою подальшу долю
знайшли у Греції. Насамперед скажемо, що у Греції, хоча є то широкому
загалу мало відомо, живе понад 100 тисяч українців, переважно останньої
хвилі переселення, десяток років тому але й вже певна частина живе і
декілька десятків років.
Засідання ЕКУ розпочало, як воно і годиться на такого високому рівні
українства гімном України "Ще не вмерла Україна..", щоб потім представники
українських громад членів ЕКУ мали нагоду почути привітні слова голови ЕКУ
мгр.Левка Довговича з Словаччини, а зібрання привітали й посол України в
Греції, потім голова Грецько-Української торгово-промислової палати а
також присутніх привітав і голова Світового Конгресу Українців др.Аскольд
Лозинський.
Присутнім подано звіти голови ЕКУ та секретаріяту у Лондоні, а також і
фінансовий звіт та подано звіти окремих комісій конгресу –
освітньо-виховної, молодечої та комісії по зовнішніх зв`язках.
Частиною засідання першого дня у престижному готелі "Александрос" у Афінах
було подання звітів про діяльність кожного із членів ЕКУ, а саме звіти про
діяльність громадських опргаізацій подано з Словаччини, Чехії, Естонії,
Данії, Бельгії, Великобританії, потім від імені організації українських
жінок Великобританії та організації ветеранів цієї країни. Звіти подано з
Польщі, Греції, Румунії, Угорщини, Литви, Болгарії та Югославії.
Подання звітів про діяльність була нагода почути про досвід у громадській
роботі та взагалі ознайомитись із станом справ у громадах. Загально можна
сказати, що у різних регіонах Европи є різна ситуація, державні фонди
европейських країн у головному є закритиме для національних меншин, таке
не було ані раніше передбачувано і громади у більшості є орієнтовані самі
на себе, але потрібно напімнути, що українські громади добре організовані,
зокрема у прибалтійських країнах та у Великобританії, а також і всі інші
громади з більше або менше потужностей творять комплексну систему
европейського українства.
Представник Товариства української мови, літератури і культури "Просвіта"
Василь Дацишин у 20 хвилинні промові виклав коротко про усі осягнення
української громади нашої країни, від галузі освіти, інформування,
культури та взагалі громадського життя, презентував Закон про захист прав
та свобод національних меншин, а відкрито і питання відносин з державними
інституціями та представниками української держави конкретно посольства
України, де реальні позитивні оцінки викликали задоволення та бажання щоб
як у Югославії і в інших країнах викликати позитивні ставлення зокрема
наголошуючи переважно невідповідні відносини Посольств до українських
громад, конкретно у недопомозі громадам інших країн.
Також висунено позитивний досвід щодо оформлення багаторазових віз в
Україну, що українці інших країн не відчули найкраще. З другого боку,
висунено і проблеми, зокрема ті, котрі стосуються швидкої асиміляції вже
п`ятого покоління українців нашої країни, потім організаційні питання
малої за численістю громади, яка є наша, висунено кадрові питання та
оформлення власних у наших осередках.
Однією із головних точок було здійснення Програми Закордонне українство до
2005 ого року, де урядом України та Президентом передбачено суттєво
змінити курс і унапрямити Україну до допомоги діаспорі, але, як сказав
президент Світового Конгресу Українців Аскольд Лозинський він під час
розглянення цієї державної української програми нігде у бюджеті України не
бачив на це призначені кошти, що може довести під сумнів усі намагання
підвищити культурний, освітній, громадський та усі рівні українського
національного життя діаспори.
Коротко звертаючи увагу на усі аспекти Наради ЕКУ у Греції скажемо, що на
умовах дійсних членів прийнято нові організації, а саме
Болгарсько-українську фундацію "Мати Україна", "Українсько-грецьку думку",
Об`єднання лемків Польщі, Товариство української мови, літератури і
культури "Просвіта" з Югославії, а прийнято також і Союз русинів і
українців Югославії. Умовними членами ЕКУ стали Конгрес Українців Естонії
та Об`єднання українських жінок Німеччини.
Після обговорень питань подальшої діяльності ЕКУ подано на другий день
наради Резолюцію де поміщено головні пункти виконання на майбутній період
до наступної наради у котрій постановлено належним чином відзначити
наступного року 70 те річчя великого голодомору в Україні де загинуло з
голоду біля 10 мільйонів українців. Відповідно буде підготовлено ЕКУ і
частину програми котрою можна буде послуговуватися у кожній громаді. Також
буде оформлено звернення до президента України, Уряду, Верховної ради та
інших державних інституцій України для того щоб відкрити таємні архіви на
тему голодомору 1932-33-ого року. Відповідно буде з приводу 350-ої річниці
Переяславської ради вимагатися правидливого висвітлення цієї трагічної для
українського народу події та окупацію Росією, що буде вимагатися
відповідне трактування і з боку української держави. Новообраний голова
молодіжної комісії ЕКУ Богдан Райчинець з Чехії активізує молодіжну
координаційну раду до лютого наступного року, обрано і нового голову
комісії зовнішніх зв`язків ЕКУ, яким став Микола Матвіївський з Велико
Британії. ЕКУ вітає проведення засідання наступного року у серпні
Світового Конгресу Українців у Києві та радить членам світового українства
брати активну участь. Буде розглянено питання візового режиму в Україну
тому що у більшості европейських країн не найкраще стоїть співпраця з
посольствами України. Одночасно буде жвавішати співпраця у галузі
інформування членів ЕКУ за посредництвом інтернету.
Всі учасники ЕКУ гратулювали на зусилях та клопотанях що до організації VI
річної наради українській громаді Греції, а окремо голові
Українсько-грецької думки, пані Галині Маслюк-Какку.
Інфо-служба Товариства "Просвіта"
|