ПРОТОКОЛ

Основні прилоги до Протоколу
VI Річної Наради Організацій-членів
Европейського Конґресу Українців

Прилога ч. 1
Вітальне слово
Надзвичайного і Повноважного Посла України в Греції, ЙЕ п. Віктора Кальника

З великим задоволенням вітаю представників Европейського Конґресу Українців, гостей з початком роботи VІ наради в Афінах, столиці Греції, країни, з якою Україну пов'язують традиційно дружні відносини.

На сьогоднішній день українсько-грецьким відносинам притаманний динамізм, конструктивність і високий рівень взаєморозуміння. Динамічно розвивається співробітництво між Україною і Грецією у сфері культури, освіти, гуманітарних зв'язків, молодіжних і туристичних обмінів. Важливими для розвитку взаємин між Україною і Грецією є також передумови економічного характеру. Греція посідає одне з провідних місць в регіонах Балкан та Східного Середземномор'я, тому партнерські стосунки з нею сприятимуть виходу України на цей привабливий ринок.

Гідне місце в багатій етнічній палітрі України на території якої мешкають представники білш, як ста національностей, належить грецькій діяспорі. Сьогодні в Україні живуть понад 200 тисяч греків, для яких ця земля стала рідною. Протягом століть вихідці з Греції пліч-о-пліч з українцями ревно обороняли православ'я, розвивали культуру і науку, економіку і торгівлю, боролися із спільним ворогом. Наявність великої грецької громади в Україні суттєво сприяє розбудові українсько-грецьких двосторонніх відносин.

Як ви знаєте у минулому році наша країна святкувала свій перший 10-річний ювілей з дня проголошення незалежности. Цей короткий відрізок часу був для українського народу дуже відповідальним і насиченим, оскільки Україна повинна була довести собі і усій світовій спільноті право на існування, долаючи численні гострі протиріччя і ускладнення, якими характеризується будь-який перехідний період.

Історія ще не бачила настільки раптового зламу політичної системи, державного устрою та укладу життя. За ці десять років Україна пройшла найбільш важкий, болючий і критично важливий відрізок трансформаційного періоду, який не міг не вплинути на добробут пересічного громадянина, що спонукало частину мешканців України виїжджати на заробітки в розвинуті західні країни, у тому числі і в Грецію.

Якоюсь мірою це навіть закономірний процес, адже багато греків в пошуках кращого життя іммігрували в більш благополучні на той час з економічної точки зору країни, чим обумовлюється існування в Німеччині, Австралії та деяких інших країнах великих і впливових грецьких громад.

Безумовно, ми не можемо бути задоволеними нинішнім станом речей, тому в числі найважливіших пріоритетів уряду України – боротьба з бідністю, здійснення пенсійної реформи та робота над зростанням реальних доходів населення. Однак вже сьогодні можна з впевненістю казати, що шлях реформування країни був обраний вірно. Одним з головних доказів цього є піднесення української економіки, яке триває вже третій рік. У минулому році збільшення ВВП спостерігалася на рівні 9.1%, що супроводжувалося скороченням офіційного рівня безробіття і випереджаючими темпами зростання реальної заробітної плати. Призупинення потоку економічних мігрантів з України свідчить, що позитивні зрушення в економіці України не є наслідком випадкового збігу обставин, але тривалою і стійкою тенденцією.

Водночас, у справі сучасної української імміграції, зокрема в Греції, є й інший бік – переважна більшість наших громадян, які нелегально перебувають на території цієї країни, закривають соціяльно важливу нішу на грецькому ринку праці, виконуючи ті види робіт, які греки вважають непристойними чи низькооплачуваними. Перш за все, це догляд за хворими, старими і дітьми.

До Посольства України надходять численні звернення грецьких громадян, які благають допомогти їм отримати дозвіл на проживання їхній домашній робітниці з України, без послуг якої вони не можуть обійтися. Це дозволяє зробити висновок, що за явищем трудової міграції до Греції стоять реалії економічного сьогодення не тільки України, а також і Греції. Українська і грецька сторони працюють зараз над питанням щодо створення відповідної договірно-правової бази, а саме над угодою про взаємне працевлаштування і соціяльний захист громадян.

Слід зазначити, що в Греції, яка на протязі ХХ сторіччя залишилася моноетнічною країною з великим рівнем власної економічної міграції населення, до кінця 80-их рр. не існувало історичних передумов для формування української або будь-якої іншої діяспори. Протягом 90-их рр., після розпаду світової системи соціялізму й зруйнування кордонів, в Грецію за туристичними візами приїхала велика кількість громадян Албанії, Румунії, Болгарії, Польщі і країн колишнього СРСР (в першу чергу України, Молдови, Росії), які залишилися в цій країні з метою працевлаштування. Греція всього за одне десятиріччя із країни “донора” перетворилася на країну “реципієнта” економічних іммігрантів. Це стало передумовою для сплеску хвилі проблем політичного, економічного, соціяльного і етичного характеру в країні. На вимогу Европейського Союзу Урядом Греції у 2001 р. була запроваджена реформа, спрямована на легалізацію статусу трудових іммігрантів. Але, з різних причин, нею скористалися не всі нелегали. Згідно з даними грецької статистичної служби, близько 20 тисяч осіб з українським громадянством легалізували свій статус, скориставшись відповідною реформою. Об'єктивне число щодо реальної кількості українців у Греції визначити мабуть, нереально.

Радий засвідчити, що протягом періоду, що минув після відновлення дипломатичних відносин між Україною і Грецією, країни досягли високого рівня взаєморозуміння з багатьох питань як двостороннього співробітництва, так і в рамках міжнародних інституцій. Україна і Греція активно продовжують конструктивно взаємодіяти у впливових міжнародних та регіональних організаціях, зокрема в ООН, РЕ, НАТО, ОБСЕ, ОЧЕС. Серед найбільш яскравих доказів такої взаємодїї слід визначити, зокрема, те, що саме під час головування Греції в ЕС та за її активної підтримки була укладена у 1994 р., Угода прo партнерство і співробітництво між Україною і ЕС. Відтоді Греція активно сприяє розвитку співробітництва між Україною та Евросоюзом, прихильно ставлячись до евроінтеграційних намірів нашої держави. Це особливо важливо а огляду на головування Греції в ЕС в першому півріччі 2003 р.

Ми із задоволенням констатуємо високий рівень політичного діялогу між двома країнами, який останнім часом переведено на регулярну основу. Серед візитів високого урядового рівня поточного року були офіційні візити до Греції Першого віце-Прем'єр-міністра України О. В. Дубини, Міністра закордонних справ України А. М. Зленка, офіційний візит до України Прем'єр-міністра Греції К. Сімітіса, а сьогоднішня нарада відбувається напередодні офіційного візиту до Греції Голови Парламенту України В. В. Литвина.

На завершення, хочу вас запевняти, що, працюючи на стратегічних напрямках, ми ніколи не забуваємо про наших громадян в Греції, українство і поширення інформації про Україну. Ця справа займає важливе місце в роботі Посольства України в Грецькій Республіці.

Хочу побажати успіху роботі наради, яка, впевнений сприятиме згуртуванню українців в Греції, прискоренню процесу організаційного формування товариств української діяспори в країні, а також ще раз привітати шановних гостей – Президента Світового Конгресу Українців п. Аскольда Лозинського, Президента Европейського Конґресу Українців п. Левка Довговича, представника Організації Українських Жінок у Великій Британії п-і Люби Фостун, організаторів заходу в особі Голови товариства «Українсько-грецька думка» п-і Галини Маслюк-Какку та всіх представників українства, які повсюди і безперервно захищали державницькі інтереси нашої нації та соборність наших земель.

Прилога ч. 2
Вітальне слово Президента Грецько-Української Торговельної Патати,
п. Я. Поліхронопулос.

Я хотів би привітати присутніх тут президентів української діяспори-зарубіжжя. Вітаємо Вас тут у дружній Греції.

Так само як Україна має свою діяспору так і Греція має діяспору. Я був серед тих, хто допоміг в організації грецької діяспори за кордоном. Я був також тою людиною, що довела грецькому урядові, щоб він виділив кошти на організацію таких діяспор за кордоном. Організація грецьких діяспор за кордоном мала велике значення для тих країн у яких вони поселені, а також і для мешканців тих країн.

Я хотів зрозуміти і відповісти собі на питання, чому я так дуже люблю українців. Президент Афінської Академії, п. Сікеляріо(?), в останній книжці яка вийшла друком, ствердив, що 3,000 років тому декілька тисяч чоловік переїхали з України і поселилися на території Греції. Гадаю, що це може я і є нащадком тих давніх українців, які так давно тому прибули до Греції.

Я думаю, що це можливо є якимось інстинктом тому, що ми греки і українці маємо якісь спільні корені. Ми не повинні забувати, що і грецька революція почалася з України. Ми і наша грецько-українська торгова палата, зібрали й зорганізували музей в якому є представлений розвиток грецької революції. Це є одним із прикладів наскільки і як допомогла Україна Греції. З оцих всіх і інших причин ми Вас усіх любимо і вітаємо Вас тут. В обличчях наших гостей які будуть головувати сьогодні на засіданню ми бачимо Вашу привітливість, Вашу прихильність і ми будемо дуже чекати результатів сьогоднішного Вашого засідання, тому що саме ці результати, я думаю, зможуть допомогти розвиткові, як і грецької, так і української діяспори, і допоможе в грецько-українських відносинах.

Я Вам би запропонував і був би дуже вдячний якщо б на Вашому конґресі був створений такий, так скажу, кабінет, до якого могли б звертатися різні держави, наприклад, Греція, яка має якісь проблеми і звертатися не тільки до Посольства чи консульства, а могла би звертатися і до Конґресу, щоби він допомагав вирішити деякі проблеми, наприклад, як проблема існування “ферібота” (ред. порома) – Україна-Греція – тобто допомогти наладнати цю справу бо від часу розпаду Совєтського Союзу, Греція з Україною не має жодного сполучення морського. Це дві морські держави, які повинні мати таке сполучення, а в нас то чомусь ніяк не виходить. Отже треба щоб і Конґрес впливав на міжнародні події і інстанції та допоміг у вирішенні деяких проблем. Я хотів би тут навести ще один приклад. Коли існувало морське перевезення з України в Грецію і Греції в Україну, то тоді наша торговельна палата запросила до Греції і привітала тут понад 1000 українських дітей в таборах. Зараз у нас немає можливості бо у нас немає чим перевести дітей. І ось ще й така благодійна дія зупинилася. Всі ті дії, все те що робить грецько-українська торговельна палата – ми маємо підтримку від Посольства України в Греції, і з цієї нагоди я дякую їм за це, і хотів би, закінчуючи, побажати Вам доброї роботи, успіхів, і хотів би Вам сказати що я Вас всіх люблю.

Прилога ч. 3
Переказане телефонічне вітання від
Основного фундатора і почесного члена Укр. Громади в Греції, п. Дімітріса Вернадакіса
(виголошене п-і Галиною Маслюк).

Ми, греки, друзі України, вітаємо Нараду Европейського Конґресу і хочемо вірити, що на ньому будуть прийняті такі рішення, які стануть основою відродження України так, щоб український народ віднайшов місце, яке йому по праву належить в об’єднанній Европі.

А ми, пліч о пліч з Вами, з почуттям відповідальности, щиро і без мікрополітичних намірів, що є снаги, допомагатимемо в досягненні цієї мети.

Український народ може досягти цього і він заслуговує на краще майбутнє!

Прилога ч. 4
Вітальний лист від Громади Українців Литви (ГУЛ)
VI Нараді Голів Европейський Конгрес Українців

Громада українців Литви, яка є членом ЕКУ і об'єднує 12 українських організацій Литви, щиро вітає представників европейського українства, що зібралися в Атенах на засідання Конґресу. Бажаємо вам плідної праці і енергійних дій заради єднання українців Европи.

Бажаємо українцям Греції і Атен успіхів в справі організації цього форуму українців Европи.

XXI сторіччя, на наш погляд, потребує більш активної співпраці в таких галузях, як інформація і культура, захист свого етнічного ідентитету, більш активної участі в спільноевропейських справах. Греція є колискою європейської цивілізації. Тому бажаємо, щоб її атмосфера творення знайшла відлуння в ваших рішеннях надалі.

У свою чергу, українські організації Литви, що відстоюють інтереси 40 тисяч українців нашої країни, і взагалі країн Балтії, в яких мешкає 140 тисяч українців, мають що запропонувати европейському українству. Приклад тому – ЕвроКараван 2002 "Разом в Европі". Його акції охопили тисячі і тисячі людей 10 країн великого регіону Европи від Фінської затоки до Чорного моря і Адріятики. Ми довели те, що близько одного мільйона українців, які в 2004 році стануть громадянами Европейського Союзу, є свідомими европейцями українського походження, з якими варто і треба рахуватися. Тому просимо ЕКУ розробити спільний плян енергійних дій з тим, щоб і подальші ЕвроКаравани і інші подібні акції відбувалися від імені ЕКУ. Вважаємо, що це підвищить авторитет, як нашої спільної організації, так і національних українських організації в діяспорі, так і України. Це надасть кожному европейцеві українського походження додаткового стимулу для самоповаги і індивідуальних енергійних дій. Це збільшить кількість симпатиків українських справ в країнах континенту. Майбутнє потребує того. Маємо працювати сьогодні, щоб було кому працювати завтра. Слава Україні.

Vіlnius 18.10. 2002.
Віктор Чернишук. Голова Ради Представників ГУЛ
і Президент Асоц. укр. журналістів Европи RUNE MEDIA

Прилога ч.5
Мадрид, 15 жовтня 2002 р.

Вельмишановному Пану Дру. Любомирові Мазурові
Голові Секретаріяту Европейського Конґресу Українців Лондон.

Вельмишановний Пане Любомире!
Прошу прийняти мою найщирішу подяку за листа з Протоколом X З'їзду ЕКУ. Через відсутність властителів хати с. Веlіsапа, 12 Ваш лист прибув до мене з великим спізненням. Прошу Вас ласкаво висилати кореспонденцію на мою адресу, тобто с. Gabriel Lobo, 11 28002 Madrid.
Число наших членів після відходу у вічність панів Ярослава Тріски, Інж. Нестора Романика та Інж. Михайла Гички ограничилось до 6 членів похилого віку. Після смерти нашого довголітнього секретаря, п. Романика виринуло перед нами питання розв'язання нашої Асоціяції.
Наша еміграція в Еспанії в останніх роках значно збільшилася із прибуттям нових заробітчан. Вони стараються створити свої організації. Згідно з даними нашого Посольства число нових емігрантів перевищує 70,000. В самому Мадриді їх є більше від 3,000. Кожнюї неділі в Еспанській католицькій церкві Buen Suceso слухають наше Богослуження більше як 700 вірних. Ми їх зустрічаємо на цих Богослуженнях та на частих святочних зібраннях, де маємо нагоду послухати гарних концертів співаних новоствореним хором.
Більшість наших новоприбулих емігрантів перебувають тут нелегально. Лиш чужинецьких злочинців поліція примусово викидає.
Еспанська Католицька Церква іде на зустріч українським емігрантам. Завдяки старанням Кардинала Ровко Вареля та нашого Патріярха Любомира маємо в Мадриді Українську Капеланію з о. Ігорем Михаляком на чолі. В парафіяльних приміщеннях маємо наші концерти та навчання віденської та української мови.
Очікуємо сповнення намірів програми 2005 для діяспори.
З великим зацікавленням читав я звіти, які були представлені до Секретаріяту з нагоди X З'їзду Европейського Конґресу Українців.
Із відомих Вам причин ми не можемо взяти участі в VI річних Нарадах Членів Европейського Конґресу Українців а Атенах.
До мойого звіту Економічної комісії ЕКУ, поданий в додатку до протоколу X З'їзду ЕКУ, я не можу нічого нового додати. Лише повторю кінцевими словами цього звіту.
"Сьогодні є важко говорити про якісь результати... Залишилися незабутні спомини про зустрічі та спілкування з новими друзями на рідних землях. Я старався шукати доріг співпраці з українським гірництвом, щоб взяти участь у творенні добробуту для страдального нашого народу....Мушу признатися, що я очікував кращих економічних результатів у використанні природних багацтв України."
Прошу передати наш привіт Річній Нараді Членів Европейського Конгресу Україців в Атенах та побажати успіхів у її праці.
З глибокою повагою..
Теодор Барабаш

Прилога ч. 12
Слово Голови Товариства “Українсько-Грецька Думка”,
п-і Галини Маслюк.

З великим задоволенням вітаємо усіх вас на грецькій землі, засвідчуючи таким чином її тепло та гостинність, а також велику прихильність дружньої до нас нації, адже завдяки сердечному до нас ставленню великих філоукраїнців-греків ми і змогли здійснити нашу мрію, а саме приймати в себе шановне товариство - представників українських громад з цілої Европи. Тому, не відкладаючи на потім, хотіла би подякувати всім, причетним до організації нашої Наради і, зокрема, основного нашого фундатора - добре всім відому "Нокіа".

Користуючись правом господині, дозвольте мені відзвітуватися першій і розповісти про життя українців у Греції за проміжок часу, що минув з моменту офіційного створення першого українського товариства в Греції і дотепер. Щоб не зловживати нашим стислим часом, пропоную всім ознайомитися з нашим звітом за 2000-2002 роки, а я намагатимусь розповісти про те, що не написано.

Як ви добре знаєте, в цій сонячній країні знайшли притулок і працю сотні тисяч економічних мігрантів з дуже різноманітною географією. Серед них певний, порівняно невеликий відсоток, припадає на мігрантів з колишнього Радянського Союзу і, зокрема, з України. Отже, окрім жмені легальних українців, які вже довший час проживають у Греції і володіють усіма юридичними правами, ми маємо справу саме з багатотисячною армією нелегалів, або, в кращому випадку, з невеликим відсотком українців (близько 5%), що мають тимчасовий легальний статус, який щороку потрібно поновлювати. Складність полягає в тому, що ми вимушені одночасно вирішувати проблеми, притаманні так званій "клясичній" діяспорі і, так би мовити, новітньому "набутку" розграбованої України.

Ми, напевно, одна з наймолодших громад у Европі, але вже маємо за плечима важку торбу з досвідом. Так сталося, що поштовхом до випуску в 1997-му році українсько-грецької газети "Вісник-Аггеліафорос" було саме бажання допомогти в будь-який можливий спосіб отим тисячам безправних принижених українців, відсоток самогубств серед яких був надзвичайно високим. Годі було стояти осторонь (ми ж бо українці!). Якби тоді хоч по хвилині приділяти увагу кожному, не вистачило б цілого життя. Швидко стало зрозуміло, що друкований орган - єдиний вихід. Але це ж легше сказати. Завдяки великому бажанню і невтомності нашого першого творчого колективу, а саме Ліци Патеракі, її брата Нікоса Патеракі, Олени Макідо, Валерія Пупулідіса та грецького бізнесмена Димитріса Вернадакіса з'явився "Вісник" українського спасіння в Греції, який став незабаром ініціятором створення першого українського товариства на грецькій землі "Журавлиний край".

В листопаді ц.р. сповнюється 5-ть років з виходу в світ "Вісника–Аггеліафороса" (зараз ми намагаємося відновити випуск газети, який припинився в зв'язку з великою економічною скрутою), а в грудні - 4-ри роки створення громади. В проміжку - весною 1998-го року за нашим запрошенням відбулася перша пасхальна літургія українською мовою і незабаром, створення української греко-католицької парафії. Це є нашим великим здобутком. Ці події є для нас знаменно значимі. Вони були актуальною відповіддю на вимоги часу, були адекватні реаліям вимушеного українського "розсіяння" і ми завжди вірили, що осягнуть вони нових історичних вимірів, бо ними було закладено добротну основу для створення сильної, життєздатної й дієвої української спільноти на території споконвіку дружньої Україні Еллади. “Здійснювані Товариством заходи”, - писав у своєму привітанні колишній Посол України в Грецькій Республіці Юрій Сєрґеєв – “вагоме і барвисте слово її друкованого органу значно розширили присутність України в розмаїтому спектрі грецького суспільно-громадського буття.” Ми були ідеалістами і свято вірили. Ми були готові до економічних проблем становлення, були готові день і ніч, цеглину за цеглиною будувати &