ТОВАРИСТВО

 української мови, літератури  і культури 

“ П Р О С В І Т А “

DRUŠTVO

za ukrajinski jezik,književnost i kulturu

“ P R O S V I T A “

 DEVET JUGOVIĆA 3/3 , 21000 NOVI SAD , YUGOSLAVIA
TEL.: +381 (064) 16 17 348, +381 (021) 707 052 - Predsednik , +381 (064) 16 10 432, +381 (021) 623 715 - Sekretar
EMAIL: prosvita@email.co.yu, INTERNET: www.prosvitaukrainian.org.yu

ЗАГАЛІ:

Недавно опубліковано результати перепису населення з минулого року, а саме дані, що стосуються національного складу населення у Республіці Сербії без Косова і Метохії та без Чорногорії, бо у них перепису не було.

У Сербії без Косова живе 7 з половиною мільйонів, що є за понад 100 тисяч менше ніж 11 років тому. З цього числа понад 6 мільйонів 200 тисяч є сербами і за цим переписом їх є більше за 150 тисяч, але вважається, що це неє демографичним природнім результатом але результатом певного прибуття біженців з колишніх югославських республік та з Косова і Метохії. Аналізуючи перепис, помічається, що і чорногорців у Сербії стало менше за третину (біля 70 тисяч) що сталося як результат десятирічних політичних полемік між республіками Союзної Республіки Югославії (Сербія і Чорногорія).

Найбільше, так би мовити, втрат зазнала національність "югослави". На передостанньому переписі так висловилось 312 з половиною тисяч, а зараз неповна 81 тисяча. Також і ті, котрі 11 років тому висловлювались як національність "мусульмани" зараз, у більшості, переорієнтувались на визначення як "босняки" згідно із новими державними перетвореннями. Цікаво, що вдесятеро збільшилося число тих громадян, котрі за власним бажаням, використовуючи своє громадське право, не бажали висловити свою національну приналежність.

Щодо інших націоналностей, національних меншин є понад півтора мільйона, майже всюди реєстровано спад численості. Подекуде, як наприклад, у македонській меншині у Сербії реєстровано спад на майже 50 відсотків, а у решта меншин спади на 10-15 відсотків.

Тільки роми, волохи, росіяни та українці реєструють збільшення. Українців зараз у Сербії офіційно реєстровано 5.354 осіб, що за чотириста більше порівняно з переписом 1991 року. В українських колах вважається, що відносно мале, але суттєве збільшення неє результатом реального збільшення  але результатом покращення умов користання національних прав, що сприяють національному збереженні. За останніх 11 років оформлено громадську організацію Товариство “Просвіта”, декілька культурно-мистецьких та просвітніх товариств, у поодиноких школах у трйох містах на факультативних засадах розпочалося з вивченням української мови з елементами національної культури, розпочалося з випуском україномовного часопису “Українське слово”, організовано Літні школи україністики “Просвіта”, транслюються україномовні передачі по Радіо і Телебаченні Новий Сад та по місцевому Радіо Вербас та ожила громадська діяльність. Все це сприяло частковому відновленню в українців національного почуття. Всьому тому потрібно додати і позитивний відгук у міжчасі створенню незалежної України і її вихід на міжнародний рівень у всіх видах, що разом із внутрішнім потенціалом частково допомогло розбити цурання висловитись українцем. Поважаючи результати перепису, українські керівні кола і надалі вважають, що українців нащадків предків, котрі 110 років тому приїхали на югославські простори  зараз у Сербії живе коло 7 тисяч, а разом з новопребулими українцями з такзваної "четвертої хвилі міграції" (негромадяни Сербії), рахується що біля 10 тисяч українців живе у Сербії. 

                                                                     ІНФО СЛУЖБА ТОВАРИСТВА “ПРОСВІТА”

Перепис населення у Сербії 2002-го року (про українці):

Недавно опубліковано і конечні результати перепису населення Сербії, котрого проведено весною вже минулого 2002-го року, а саме дані котрі стосуються національного складу населення.

            І одразу на самому початку усього розказу на цю тему, скажемо одну приємну вістку що українців є помітно більше порівняно із останнім переписом 1991 ого року. Офіційно українців у Республіці Сербії є 5354, з цього у Воєводині 4935 еро. Це є за понад 400 осіб більше ніж 11 років тому. Цікавим є те, що від усіх національних меншин тільки українці, роми та влахи мають збільшення а усі інші реєструють спад численності. Стосовно українців за збільшення числа, крім звичайно, популяційної причини, треба сказати, що завдяки активностями Товариств, завдяки більшої присутності у Засобах масової інформації, збільшеню культурних активностей, відкриттю Факультативів української мови з елементами національної культури та завдяки демократизації суспільства, а чому й не сказати, також і завдяки певної присутності України як незалежної держави у інформаціях та самому частішому вжиттю назви українець, певна частина українців відновила своє можливо забуте висловлювання як українці. А до певної міри раніше та й ще зараз траплялося багато записування під іншими національностями або не висловлено національну приналежність. Також напевно що певна частина українців, так як й інших народів, висловилась як югослави, або, користаючись законним правом, зовсім не висловила свою національну приналежність. За переписом таких котрі не бажали сказати ким вони є понад 107 тисяч. Навідь, власне спостереження довело до того, що за самим визнанням поодиноких українців дізнаємося, що є реальні українці, котрі висловились на останньому переписі за територіальною приналежністю, як воєводинці.

Повернемось трохи до статистики. По общинах скажемо що у общині Кула реєстровано найбільше українців, 1453 оє,  у Вербасі 975, у Сремській Мітровиці 593, у Новому Саді 482 оє, у Інджії 422. У самому Белграді, тобто у общинах нашої столиці, є реєстровано 433 українця. З сукупно у Сербії 166 общин українці живуть у 130 общинах, що показує дійсну розпорошеність українського населення у нашій країні. Так наприклад у всьому Борскому округу живе 14 еро українців, у наприклад Враню двоє, а так само у Владічіном Хану, а у Суботиці наприклад їх 44 еро. Говорячи та аналізуючи численність українців у таких осередках як наприклад Александровац, або Крагуєвац, де є мало українців, виникає переконання-факт, які то мають бути дійсно свідомі українці, що роками або поколіннями не пов`язані з українською громадою, живучи у зовсім іншому оточенні, без громади, без церкви, без гуртового вживання мови у оточенні, все таки зберегли почуття національної приналежності і не забули хто вони є а так і висловились. Існує думка, щоб найти шлях сконтактувати і з ними та якимісь чином посприяти їхньому збереженні.

            А констатовано також що навіть і цей перепис стосовно численності українців можливо ненавмисне має недоліків. Отже, останнє, саме підготовка до оформлення української національної ради та підписування підтримки її оформлення показують, що українців у осередках є ще більше. Але це є вже прямий контакт з українцями, коли розмова та пряме слово більше вплинуть на національну визначеність ніж процес та холодний папір особи переписувача, котрий, а це факт, інколи, і не питав про національну приналежність. А мав обов`язок запитати.

Показалося, що українців є набагато більше коли нагадати  людям про національне походження їх та їхніх батьків, бо вже у певних випадках починається процес призабуття. Саме значну роль виконала і підготовка до оформлення Української національної ради та призбирування підписів. Нагадаємо, що Українську Раду при Міністерстві по національним меншинам буде оформлено 15 ого березня. У продовженні скажемо, що до асиміляційного процесу вплинули й непідвладні широкому загалу речі, а саме мішані шлюби, як правило потрібно констатувати призводили й активно сприяють втраті української свідомості. Зрозуміло, що живучи роспорошено, без реального більшісного осередку такі процеси стають реальністю і ніхто до того не повиннин прямо втручатися. Українці, як народ повністю інтегрувалися у суспільство і це  окремо повинно відзначити як велике осягнення народу та кожної поодинокої особи.

До більшого числа українців можливо переконує і статистика та оцінки у поодиноких церковних парафіях, що неофіційно але у певній мірі реально, веде до більшого числа, що у даному разі не є для державних органів дійсною цифрою. Друга справа є, що у самому цьому процесі відродження потенційно велику роль можуть відіграти громадяни України, котрі реєстровано тимчасово або постійно живуть у нашій країні такзвана "четверта хвиля міграції", а певна частина з них є вже задіяна у роботі Культурно-просвітніх або мистецьких товариствах, де плекається українська культура а також і у освітніх закладах, де вивчається українська мова, так що за деякими даними, українців всього разом у Сербії є біля 10 тисяч осіб.

            Однак, важливим фактом у національному висловлюванні є те, що тільки з перепису 1971 ого року українці отримали свою графу, а до того часу у переписах 1948, 1953 ого та 1961 ого років не можна було встановити число українців тому, що графа для пописування українців колись була збірна і називалася  "русини, рутини, українці, малороси". Зараз справа є інакшою.

      ІНФО СЛУЖБА ТОВАРИСТВА "ПРОСВІТА"

НАЦІОНАЛЬНА ТА ЕТНІЧНА ПРИНАЛЕЖНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

У СЕРБІЇ